Жив-був Михайло, чоловік 30 років, який страждав від безсоння. Ночі тягнулись вічно, думки роїлись, а сон тікав, мов метелик від ліхтаря. Тітонька Тамара, знаючи про його біду, подарувала йому диво-диван.
Цей диван не був звичайним. Лежачи на ньому, людина одразу занурювалась у міцний сон. На ньому був вбудований будильник, який можна було налаштувати на будь-який час. А якщо забути про будильник, то диван автоматично будив людину через 12 годин.
Однак, розбудити людину, яка заснула на диво-дивані, було непросто. Її можна було лише підняти з дивана.
Звістка про диво-диван Михайла швидко розлетілася по місту. Люди, які страждали від безсоння, з радістю орендували його на ніч, щоб нарешті насолодитися міцним сном.
Михайло не лише допомагав людям відпочити, але й заробляв гроші. Він облаштував вдома спеціальну кімнату, де розмістив диво-диван.
Оренда дивана була не дешевою, але люди готові були платити будь-які гроші, щоб позбутися від безсоння. Михайло ретельно підходив до вибору клієнтів, адже диво-диван був не просто меблем, а й дивовижним артефактом, який потребував дбайливого поводження.
Одного разу до Михайла звернувся відомий актор, який мав важливий виступ на сцені. Він так хвилювався, що не міг заснути протягом кількох днів. Диво-диван Михайла подарував йому міцний сон, і актор блискуче виступив, завоювавши овації публіки.
Ще одним клієнтом Михайла став відомий письменник, який працював над новим романом. Диво-диван допоміг йому нарешті розібратися в сюжетних хитросплетіннях і написати завершення книги.
З часом диво-диван Михайла став справжньою легендою. Люди з усіх куточків країни приїжджали, щоб заснути на цьому чудовому меблі.
Михайло не лише допомагав людям позбутися від безсоння, але й дарував їм нові сили та натхнення. Його диво-диван став символом спокою та міцного сну, якого так прагнуть всі люди.
