Знайдіть
Знайдіть мене, прошу, знайдіть,
Я тут, під деревом, засипаний землею,
Я не зганьбив своєї честі ні на мить,
До поки тіло попрощалося з душею.
Я жив, сміявся, дихав і любив,
Але для смерті був я не хазяїн,
Лиш згаслі очі стомлено прикрив,
Її зустрівши у степу безкрайнім.
Вона мов крук зірвалася з небес,
Крилом зловісним сонце затулила,
Уламками розсипалася скрізь,
І серце наче блискавка пробила.
Дев’ятим валом здибилась земля,
Здригнувся світ, розбурханий до болю,
А я укрився скошеним гіллям,
Під стовбуром старезної тополі…
Але не хочу я залишитись пропалим,
Безвісти зниклим, втраченим для всіх,
Покинутим собакам на поталу,
Чи псам двоногим, поміж них.
Я мрію повернутися додому,
Лягти у церкві, під ікони й образи,
Відспіваний у храмі Божому святому,
Щоб душу свою грішную спасти.
Вона потому шлях знайде на небо,
А тіло вічний спокій під хрестом,
І більшого я не бажатиму для себе,
Одне лиш, щоби хтось мене знайшов.
ID:
1011346
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Воєнна лірика
дата надходження: 19.04.2024 10:17:47
© дата внесення змiн: 19.04.2024 10:17:47
автор: Костянтин Вишневський
Вкажіть причину вашої скарги
|
