Ціловані росою босі ноги шукають поміж вишень солов’я, не слухалася мамки застороги… але ж для юні вертиться земля. Візьми нове життя у своє лоно, хіба важливо проти хто чи ні? І небеса не ставлять заборони супроти волі жінки на землі. 14.04.24р.
ID: 1010926 ТИП: ПоезіяСТИЛЬОВІ ЖАНРИ: ЛіричнийВИД ТВОРУ: ВіршТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 14.04.2024 03:18:33 © дата внесення змiн: 14.04.2024 03:18:33 автор: Микола Соболь
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie