Сховалось сонце за густий туман,
Холодний вітер потягнув зі сходу,
По небу хмари сивий - караван -
Пливуть, немов, шукають в морі броду.
Злетіла з стріхи зграя горобців,
З розгону впала у кущі шипшини,
Нараз зірвалась, і шукай співців
Вони вже десь у заростях ліщини.
Листок пожовклий з клена закружляв,
У парі з вітром в неймовірнім танці.
І десь натанцювавшись в полі впав,
Його, мабуть , я бачив вчора вранці.
Вже й листопад за жовтнем прилетів,
Барвистий килим постелив під ноги,
Від того розмаїття захмелів,
Не можу до села знайти дороги.
Та пані - осінь вийшла за село,
Удвох по килиму ми сміючись кружляли,
Було це так, а може й не було,
Аж поки з хмар холодні сльози впали.
Протверезів. Поблякли фарби вмить.
Бреду по полю, стежку вибираю,
Із поля зграя горобців летить,
Під стріхами десь захистку шукають.
