Калюжами слів розливаю
Чай на вітрині без óбразу.
Дай мені штрих сподівань-крижин.
Трясця, зітрися з безодні сну.
Ляльці бракує смаку́ в вино.
Шелест гортанний навіюю.
Зламані пальці надумано
Бавляться асиметрією.
Ту́-ту-ту, ту́-ту-ту, ту́-ту-ту,
Мною залите все дно тепер.
Може я вальсом і скута є,
Та мов кіно мій психро́метр
Зваблює купою зошитів:
Криками дум перекреслених.
Хто ж-бо надер ті запрошення?
Хочеш, щоб ми перенесли в них
Трохи себе? Переплутала
Білі тіла із реальністю.
Скільки ж то - мить? Недолуго так
Тромбами рими. Матрац неси.
Будеш мій стиль красно мацати.
Досить плекати резервами.
В скрані заплющений в нас мотив
Попід сорочкою змерзлою
Вжитого сталого слова збіг.
Схиблена до деградації.
Стати б дедалі невловним зміг.
Вистачить вмерлих овацій їй.
