На Свято в церкви люблять входити вожді
На всю Всюнощну. Вдома їм чогось не спиться.
У дорогий парфюм змочивши лиця,
Й (пардон), сходивши попередньо по нужді.
До Храмів котяться в броньованих авто,
Униз позлазивши із крісел та біл-бордів.
Пожертви їхні б’ють тоді рекорди
Як їхні ставки у рулетці чи в лото.
Вожді на паперті велично подадуть
Усім , хто ниций і «живущий без протекцій».
Дадуть вальяжно наркоманам для ін’єкцій,
Безхатькам єври у брудні долоні ткнуть.
Вони й Владиці соберуть на «Мітсубіс..»,
Щоб їх відмолював, «згорающих у роботі»,
Бо може в Піст Отець замало кушав плоті,
То й хай по-людськи на шашлик поїздить в ліс.
Свята минуть. Вожді своє візьмуть.
Це коли треба- вони янголам подібні.
Як коньяку перед каміном вдома вип’ють -
Погаснуть німби в них і крильця відпадуть,
***
Вожді ховають свою віру у сейфах,
Святкові ігри їх– то ширма перед нами,
Кишені підданих у дні поміж поміж Святами
Вони витрушують без Бога на вустах.
