я люблю тишу.
люблю, як вона доторкається до мене,
люблю відчувати, як обпікаюся нею.
тиша - це дорогоцінність, за яку варто світ побороти,
за яку іноді навіть варто себе побороти.
бо хочу плавати в безодні її рухів повільних,
бо хочу тонути у ній неосяжну вічність років.
тому що жадаю лишити їй свою душу навіки,
тому що жадаю тихо дожити в її небутті.