« Усі помремо за гріхи,
така Господня воля...»
Утопія
І
Немає істини тієї,
що буде правдою одною,
і за оказії такої
немає правди однієї.
У кожного своя дорога,
аж поки однієї миті
усім засяє у зеніті
стезя до Отчого порога
всього одна у цьому світі.
ІІ
Не поклоняюся чужому,
лукаві душі оминаю
і на амвоні золотому
у мене ідола немає.
Ані свободи, ані волі
не продаю і не міняю.
Герої однієї долі
і воїн, що один у полі,
і одинак у хаті скраю,
і перехожий у юдолі.
ІІІ
Минаючи земні тенета,
долаючи тяжіння, втому,
усі полетимо додому,
у всіх одна обитель – Лета,
де не прощається нікому
обман, гординя і вендета.
