Звертаюся до вас , безсмертні душі ... Творці безсонних мрій та мудрих дум ... Я спокій ваших стрічок не порушу ... І не порушу благородний білий шум . У ньому ж , мов ті проліски весною Цвітуть надії витримка і сталь ... Я зовсім не прикинулась святою , Я просто знаю- думка як кришталь . Її жадає вкрасти кожен другий , Комусь вона мусолить очі І хвилює кров ... Нерідко у думках втрачаємо ми друга , І друга в них знаходимо ми знов ... Так ,важко розтлумачити всім людям , Що коїться в серцях у диваків , Та дивакам від того гаряче не буде , Бо диваки читають між рядків!
