Прийшла пора осіння ця,
Коли з хмар сонце визирає,
Але, як влітку, промінця
Тепло вже так не зігріває.
Також поволі дні стають
Усе коротшими, а ночі
Нам довшу темряву дають,
Щоб більш відпочивали очі.
Уже у теплії краї
Птахи летіти починають.
Ліси, діброви і гаї
У дальню путь їх проводжають.
А на деревах де-не-де
Міняє колір листовиння.
Вже скоро осінь приведе
І вітровії, й дощовиння.
І прохолодою тремтить
Повітря в просторі поблизу,
І лист вже з дерева в цю мить,
Шурхочучи, летить донизу.
Але й на цей час випада,
Коли врожаї достигають,
Що люди праці і труда
Активно разом всі збирають.
Багата осінь, чарівна
Гостинців безліч виділяє –
фруктів, й овочів сповна
І цим здоров’ям нас сповняє,
Аби, як холоди зими
Прийду́ть суворими, страшними,
Не піддавалися їм ми,
А сміло всі боролись ними.
Євген Ковальчук, 18. 09. 2019