Хай сила Ваша, воїни, міцніє!
На серці потепліло якось враз –
Повернена з неволі Балаклія,
І радість - сльози визвала у нас.
Звитяжні увійшли в сусідній Куп’янськ:
Молитви линуть в небо за дітей.
Сльоза стікає у солдата скупо –
Життя – комусь сьогодні привілей…
А хтось не пережив цієї дати,
Упав на полі, сонце ледь зійшло.
В останнє буде сина зустрічати
Згорьоване, заплакане село.
Склав крила, впав на землю вільний сокіл,
Навколо пахло пряно чебрецем.
Ціна у перемог така висока,
Не забуваймо у житті про це.
Живим щитом прикриють побратими –
Відвоювати рідне у бою.
До Перемоги кожен з них ітиме,
За маму, за дитину, за сім’ю.
Синочків мужність справді, від землі є –
Ще з пращурів – козацький вільний дух.
Ти знову Україна, Балакліє!
…Чекай, Ізюме! Вже до тебе йдуть.
Дорогою ціною платимо ми за кожний метр нашої землі, але тільки з таким народом ми здатні перемогти! Прекрасний вірш, Мариночко, він додає нам віри у нашу правду і силу!
Дорогою ціною платимо ми за кожний метр нашої землі, але тільки з таким народом ми здатні перемогти! Прекрасний вірш, Мариночко, він додає нам віри у нашу правду і силу! 
Бог бачить- ми не хочемо чужого. Нам би боронити своє. 
Сильний вірш! Подяка воїнам за мужність і відвагу! За визволення нашої землі! 
