Світ вкотре впав у безвимірність мороку.
Зайди низьколобі, хворі на безбожність
зірвали з неба зорі,
повбивали цвяхи ржаві в руки-промені...
Зчорніло небо. Земля і води...
Світанок зчорнів, мов дно щойно спорядженої могили.
.....
Нема зорі! Нема...
Як і сестри,- зорі любі - пошматована гієнами,
зграєю кровожерною,
що бездушно бере тебе в коло.
Істоти нікчемні, сформовані без принципів,
які зростали без батька,
народжені поміж смороду рибних тельбухів шльондрами!
Світе, світе!
Дивися... І Бог зчорнів від болю непоправного,
від болю, яке корінням і кроною
навіки вросте в підсвідомість Всесвіту.
Бо ж на розп'ятті сьогодні не один його Син...
Сьогодні десятки тисяч хрестів на Голготах України!
.....
Та що до того куцолобим?...
Їм, істотам зі зламаним геномом людяности -
все однаково!
Для них виходу немає...
......
Бо завтра землетрус розітне землю під кволими ногами!
Зруйнує храми, спотворені скотинячим торжищем...
А ми?...
Ми люди серця і віри!
Спадкоємці й поплічники Христові.
І здійсняться Слова й настане день третій!
...Чуєте?... Гуркіт непідйомної каменюки?...
Вслухайтесь і чуйте! А чуючи -
кожним словом і справою кожною
засвідчуйте Світло!
Мироносці та мироносиці... Учні й апостоли... Йоани, Марії...
липень 2022р.
Так, після ночі завжди настає світанок - на це лиш уповання...
(Хоч на голготах не лише Україна... коли біль ближнього болітиме мені так само, як мій власний - тоді й припиняться війни...)
Смутні часи настали...
Вони навіть не істоти. Не підберу слова, як їх назвати.
Сильний вірш. Стільки сенсу, стільки ідей, стільки образів Ви заклали в нього, що неможливо злічити..
Захопливо. Дякую.
Дякую Вам! Віра в силу Господа, а також постанова змінитися кожного, щоб не бути просто обивателем, а свідомою, відповідальною особою, з любов'ю в серці і з повними руками корисних, добрих справ - це єдине, мабуть, що може врятувати Україну
