Пробач мені, Боже, що в серці ненАвисть
Клекоче нестримно, пече і болить.
Мені не властиві жорстокість й лукавість,
Не думав, що можу я так не любить.
Що заповідь Божу так важко здійснити:
Любить ворогів і молитись за них,
За тих, хто прийшов нашу волю скорити,
Приніс смерть, розруху, неправду і гріх.
Хто гірше фашистів, руйнує й вбиває
Старих й молодих, діточок і жінок,
Хто голодом морить, хто серця не має
І звірства несе кожну мить, кожен крок!
В молитві до Тебе, Господь, вся країна.
Пробач нам провини, орду дай розбить,
Хай наша Єдина, Свята Україна
В цю мить історичну не згине, встоїть!
Ця дика орда, що з мечем без прохання
Прийшла до нас в дім, від меча і помре!
Молімось за воїнів мужніх і славних,
Хай рідна земля ім всім сили дає.
Хай Ангели праведні їх зберігають,
Бронею хай буде молитва свята.
Хай кулі, снаряди Героїв минають,
А ворогу страх в серце й душу вліта.
13.03.2022
