В душі як лід чимось шкребе -
Не маю покою,
Не знав, як жити до тебе -
Тепер ти зі мною.
Не вірю в долю що звела
Всі наші дороги,
Бо ти також туди прийшла
За покликом Бога.
Не відчував, що будеш ти
Так близько до мене
Та я хотів тебе знайти
Між хвойних зелених.
І попри сотню перешкод
У точці планети
Знайшли кохання вірний код -
Про це ці куплети.
Я не зумію більше так
Безмежно кохати
Попри невпевненість і страх
Від тебе приймати
Твій погляд, ніжність і тепло -
Мою нагороду,
Все, що між нами - зійшло
В кохання природу.
