Плили ми у човні. Бурхлива річка
Сприяла оминати брід, пороги.
І кермувальник наш усю дорогу
Не зводив із мети і правди вічі.
Були то не туризм і не змагання.
І, мабуть, не життям ми курсували
Хоч відстані здолалося немало,
Але страшне було те хвилювання…
Хіба що сон?.. Аж ні! Гребці на весла
Наполягали силою своєю.
А окрім, несло нас ще й течією.
І розумілась путь. Й було чудесно.
22:07, 7.02.2022
