Вже Осінь знову відлітає, Крилом багряним лопотить, Життя, мов листя вигорає, Спішить, щоб вік мій вкоротить… Весна ще в серці пломеніє, Пожовклим килимом в душі, Та молодість уже сивіє, Мов паморозь на спориші… Вже Осінь знову відлітає, Танцюючи прощальний вальс, Всі мрії в смуток огортає, Як в персональний аусвайс… То ж знову виглядаю Зиму, Різдвяну казку, мабуть, жду, Чи новорічну магію незриму, Що в неї новий сенс вкладу… Вже Осінь знову відлітає, Думками лине в Небеса, Любов, Надію й Віру обіцяє, Що воскресять моє життя… © Іванна Осос #поезія_Іванна_Осос 12.11.2021
ID: 930653 ТИП: ПоезіяСТИЛЬОВІ ЖАНРИ: ЛіричнийВИД ТВОРУ: ВіршТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 12.11.2021 11:53:21 © дата внесення змiн: 12.11.2021 11:53:21 автор: Lilafea
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie