М.: Не питай скільки літ мені,
Я й сама цього точно не знаю ...
Засинаю в близькому дні,
А в далекому дні прокидаюсь ...
Г.: Мандрувала вночі душа,
Де матусині теплі долоні,
Наспівала мені вірша
Про бабусині сиві скроні.
М.: Наспівала тих літ рокам,
Часом вірю - їм ці́ла вічність ...
Осягнула і ТУТ і ТАМ,
Огортаючись в канонічність ...
Г.:Так і є, ти співай собі,
Хай молитва летить до Бога,
Доки сонце сходить в добі,
Та сплинає нічна тривога.
М.: Сповиваймо в собі́́ той плин,
Він ж бо святістю кличе до дії,
Зазиває у світ глибин,
Що корінням сягає мрії.
Г.: Запитай, чи щаслива я?
Та які є на те причини?
Відповім - просто я жива,
Тут і зараз, тепер, щоднини.
Марія Дребіт - Галина Чабанова
24.10.2021 Португалія - Україна
фото з нету