Коротке літо бабине, хоч тепле,
Але на нього ти не нарікай.
Хоч падає листя вже пожовкле,
Кохання перше в пору цю згадай.
А хто не встиг ще покохати,
Дає це літо нам ще шанс.
Вже досить мріяти й зітхати,
Можливо, спробувать ще раз?
Напевно, десь чекає доля,
Пройдіть незвідані шляхи.
Часу немає йти поволі,
Якщо кохання є штрихи.
Спішіть в обійми до коханих,
І поверніть в серця весну!
Яка приходила лиш снами,
Тепер відчуйте на яву.
Що буде потім - неважливо,
Зима, морози, заметіль.
А ти дивись, уже щаслива,
Десь за спиною сльози, біль.
Тоді кохайте, як востаннє,
Ціну узнали почуттю.
Зуміє все змінить кохання,
Радійте новому життю..