Листаючи нудний роман життя,
Так хочеться втекти у Задзеркалля!
Від суєти… від сірого буття…
Хоч на годинку!.. Від проблем і фальші…
Десь там, у дивокраї снів і дум,
Завжди весна… збуваються бажання…
Там кращі наші копії живуть!
У мирі… у гармонії… в коханні…
У Задзеркалля власної душі
Хоча б на мить, підкравшись, зазирнути:
Хто я?.. Який зали́шу слід?..
Знайшла свій шлях, чи може десь звернути?..
На крилах мрій несіть мене, вітри!
У Задзеркалля, у країну світла!
Де від любові викривився світ!
Щоб кращу свою версію зустріти!..
