МОЙ ПЕРЕВОД С http://fabulae.ru/prose_b.php?id=63310
Квіточка, біжить здіймаючи пилюку на дорозі, бо у Навкруги Сміховій країні шляхи не заасфальтували.
Губернатор веде таємні перемови з Листоношою з цього приводу, а бідні старухи сбивають своі такі слабкі ноги по запиленому шляху.
Такі думки постійно навідують голову Квіточкі, але вони там довго не затримуються и чомусь переселяються у голову Мотрони и там залишаються жити.
Квіточка зупинилась біля будинку Задорного.
Він проявив патриотичні відчуття по відношеню к новому поселенню.
Яке?
Посадив стільки берез у себе на городі, скільки громодян будет жити у Навкруги Смеховій країні.
Це у него березова тайга буде!
Красота!
Надо йому велику подяку подарувати.
Яку?
Саму велику і палкУ, ну це як привітання від Удава.
Пом*ятаєте?
Я також так вмію, що я поганіше за Удава, я ще краща...
Квіточка від цього кроссу вибилась из сил и зробила зупинку біля березок Задорного.
Стоіть, обіймая березку.
Бачить ідуть наши розумні молодики Сашко і Вітька, підіймаючи пилюку на дорозі.
Побачили вони Квіточку, підбігли до неї і злякано питають:
Вітька:
—Тітко, Квіточка, що з тобою?
Ти нащо на березці висишь, вона от-от під тобою зовсім зігнеться, а як що зломається?
Дядько Мишко пригрозив, що як що зломають хоч одну його берізку, то він того розбійника разбере по кісткам.
Сашко:
—Тітко, Квіточка, а у тебя багато кісток?
Можно ми прийдемо і подивимось, як дядько Мишко буде це робити?
Квіточка сердито подивилась на цих Розумних и так спокійно каже, що братам навіть страшно стало за дядька Мишка:
—Хай тільки спробує... я також на руках стояти вмію і школу обжиматися на підлозі пройшла и здобула за це чорний пояс.
Я буду рада с Мишком згадати лихі роки молодості.
Так доволі балакати!
Мене надіслав Ваганич, щоб усіх зібрати у нього у кабінеті губернатора.
Біжить скорішь, а то образиться.
Брати перелякано і швидко побігли к Петросяну.
Квіточка подивилась на них услід, подумав більше не бігти, а ідти степенно, увсе одно Ваганич не бачить біжить вона чи йде...
Підходить до будинку Валюши Коркіной и Вітька Остроухова, а вони знову відношення здобувають, про щось сперечаються...
Квіточка їх покликала:
—Ну, чого, сперечАемось? Що не поділили?
Коркина жалібливо:
- Він не хоче зі мною їхати на аэродром.
Каже, що доволі, що зі мною познакомився у польоті, але розлучатись таким засібом не хоче, краще розлучення.
-Квіточка!: вона рюмсає: Він меня не кохає!
Остроухов розсердився и закричав:
—Да, кохаю я тебе! Але твої літаки я жахаюсь більше, ніж кохаю тебя.
Квіточка склала руки у себе на своїх небачених грудях, це точно бачити нема чого. Вона промовила строго:
—Так, молоді і закохані, я дивлюсь у вас вічний медовий місяц, да?
Ті згідно закивали головами.
—Тоді швидко вмили свої сльози.
У своєму кабінеті вас чекає Петросян.
Він вам сьогодні щастя подарує, так шо бігом до нього.
Вони побігли, а Квіточка похитала головою, зітхнула и пішла далі. Бачить, а їй назустрічь Ефім Шифрін такий радістний підбігає і каже:
—Квіточка!
Здоровенька була!
Чула, що у мене сьогодні Днюха?
Прийдешь?
Квіточка боязливо подивилась на нього и спитала:
—Я маю надію, що тобі Листоноша самогон не передавала?
Шифрин засміявся и відповив їй:
—Я не пью.
А, той раз з Винокуром чисто для подтримки чоловічого авторитету.
Ти тоді скільки випила и жива, а ми що “руді”.
Так прийдешь?
Ефім Смолін обіцяв також бути.
Там ще секретне свято є.
Квіточка, прикривши рота рукою, взяла Ефіма попід руки:
—Так, Ефім, пішли к Мотрі. Ти, їй сам усе детально розповіси.
****
А у цей час Карина Звєрєва, на другій половині поселення, проводила оповіщення мешканців Навколо Сміхової країни.
Їй назустріч йшли радісні Клара Новікова і свекруха світу Світла Рожкова.
Вони вдало, на їхню думку, відвідали салон Серьоги Звєрєва.
Йшли такі радісні і задоволені з шедеврами на голові від Серьоги.
По зачісках було видно, що Зірка Серьоги сьогодні була у великому шоці.
Тому, коли Каріна побачили ці диво-зачіски, у неї завис мозок і вона забула куди йшла.
Вона тупо дивилася на подруг і усе намагалася згадати, куди їй потрібно йти.
А, ці моделі стиліста стали хвалитися перед нею і питати:
-Що, язик проковтнула?
Завидки беруть, що Серьога не тобі зробив таке чудо?
Так?
А, ти, що тут робишь?
І узяли її за попку вщіпнули. Карина від такої фамільярності прийшла до тями.
-Ну, от ще, заздрю!
Якщо мій Вітер побачить таке диво на моїй голові, то у нього трапиться штиль.
А мені це потрібно?
Я вас розшукувала.
Ваганич до себе викликає.
Біжіть, а то може образитися.
Гордо подивилася на них і пішла далі.
Ці красуні переглянулися і поспішили до губернатора.
Карина прибігла до магазину Карена.
А, там Роман Карцев приїхав з Одеси, раків привіз цілу діжку.
Він пообіцяв Петросянові, що привезе йому тих раків, що були по п;ять карбованців, а потім стали по три доллари.
Не встиг він під;їхати до магазину Карена на своїй гарній машині, як на стежці, що веде до озера, з*явилися “кролики”.
Вони виявляється на рибалці були.
Риби не зловили.
Моісеєнко всю насадку з*їв.
Та, ви, що, які черв*яки: ковбасу та горілку.
Вночі їх комарі так дістали, що вони спочатку випили по склянці для сугріву, а потім розтерли один одного горілкою.
Думали, що ці кровососи від запаху горілки разлетяться куди подалі.
Але виявилося, що це були неправильні комарі.
Вони гади з усією округи злетілися на цей запах.
Так Володьки усю ніч у плащ-наметі просиділи і палили якусь гидоту не- російську.
Це їм Серьога презент зробив.
Подарунок з Голландії привіз.
Ось вони прийшли до магазину.
Карцев, як раз намагався дістати з машини діжку з раками.
Коли Карцев побачив їх, то від страху хотів залізти у діжку.
А Карен побілів.
Ви уявляєте Карена і білим!
Це ж страхи божі!
Карцев як закричить:
-Ваганич, рідненький пробачь!
Я тобі раків віддам безкоштовно, навіть подарую, тільки цих гадів опухших прибери!
Що тут почалося. Данилець, коли почув, хто він, став обурюватися:
-Послухайте, Роман, я звичайно може і гад, але чому відразу опухший?
Вовчик не сильно опух, йому пощастило.
Комарі не стали сильно кусати.
Побоялися об нього зуби зламати.
А мені що, я до вечора від цих укусів стану найгарнішим.
І вам Роман не скажу, яким способом я заманював до себе цих крилатих гадів.
Самі будете просити, щоб сказав, а я не скажу.
Ось у цей час Карина прийшла до магазину Карена.
Бідна Карина.
Для її жіночого і у той час дитячого сприйняття навколишнього життя, такі потрясіння виявилися занадто великим навантаженням.
Від виду цієї сцени, вона так заверещала, що Генка Вєтров і Юрик Гальцев, які у цей час зайшли до Серьогі Звєрєва у салон, щоб обговорити, як і де ввідзначити Юріїв День, який незабаром має трапитися у листопаді.
Ну і що, що через два місяці.
Розумні люди про це дбають заздалегідь.
Ось вони втрьох радилися над складанням плану дій, коли почули Каринено зверхзвукове кричання.
Від цього крику у Звєрєва переклинило у бік усю його і так струнку статуру.
Він зміг лише сказати свою коронну фразу:
--Зірка у шоці і це не жарти!
Узяв зі столу смартфон і подзвонив:
--Алла! Алла! Рятуй нас!
По-моєму до Ваганича у це Царство інопланетяни прилетіли.
Та звідки я знаю, кого Листоноша ще сюди запросила.
Ти думаєш, що це підступи Америки? Та, ти, що?
Спілберг міг своїх надіслати?
Генка, Юрка, ви чули?
Аллочка каже, що потрібно Тому Крузу зателефонувати.
Він знає, як з прибульцями розбирання проводити.
Ви, телефон його знаєте?
У цей час до салону увійшла Олена Степаненко і так єхидно їм каже:
-Серьога! Я знаю: 9-1-1
Олена Степаненко сердито подивилася на хлопців.
-Які прибульці?
Хлопці, ви що, зовсім від страху розум втратили?
Генка, ти ніби рідня Листоноши.
Макіївка поруч.
Від твого дому до її менше години їхати.
Ти, що вереску своєї Каринки не впізнав?
Мені тільки що Карен подзвонив.
Він там виявився найрозумнішим.
Просив тебе знайти і передати, щоб швидко прибув до його магазину.
А, то одеські раки від Каринкиного вереску посиніли і тепер на них страшно дивитися.
Ну, чого дивитесь?
Серьога, я бачила у тебе велосипед нової моделі.
Це той, що ти привіз з Голландії, триколісний з кошиком?
Ось на ньому втрьох і їдьте, а я тут так і бути поохороняю твої хороми.
І швидко назад, а то Їжачок, якийсь сабантуй обіцяв.
****
Ці три красеня, не дослухавши Орлицу, кулею вилетіли на вулицю.
Вона у вікно побачила, як Гальцев крутив педалі, а Ветров з Звєрєвим сиділи у візку і підказували, як це краще робити.
Степаненко тільки охнула від виду цієї сцени.
-Господи!
Скажи, куди Листоноша поселила нас?
Це ж дурдом крутіше Кривого дзеркала.
Треба десь перевірити, чи може вона рідня мойому Їжачку?
Ці вірмени такі спритні, де не повернешься, а вони тут як тут.
**************
А у цей час Петросян з нудьгуючим виглядом сидів у себе у губернаторському кріслі.
Він не міг зрозуміти, де усі.
Ці дві красуні, молода і перестигла, як пішли то про них не слуху не духу.
Де пропали, не зрозуміло.
І раптом задзвонив телефон.
-Алло!
Олігарх...тьху, Петросян, біля апарата.
Я вас слухаю!
Хто?
Не зрозумів, який батальйон?
Я війська не викликав?
Наталя, це ти чи що?
Краса ти моя, налякала, думав, що Єльцин мені з того світу хоче нагадати часи штурму у Москві.
Гаразд, ти, чого дзвонишь?
Ви вже під*їжджаєте?
Куди?
До мене їдете?
А, як знайшли дорогу і на чому їдете?
На чому?
На лисапедах?
Ну і справи))))))
Вам Українська православна церква подарувала за любов до віри!
А, як про нас дізналася?
Та, ти, що вона тобі повідомлення у Однокласники скинула.
Ну, Листоноша, без листів і дня не живе.
Я так радий тобі.
А Ганька теж на лісапеді їде?
Та, ти, що?
У неї гран-чироки під її зріст)))
Швидко крути педалі, я хочу побачити це диво.
***************
Петросян уключив радіоточку і у мікрофон оголосив на усе поселення:
-Так, вистачить там з*ясовувати стосунки.
Квіточка, ти так повільно бігаєш, що я думаю, що ти спишь на ходу.
Карина звільню, якщо цю ж хвилину не прилетишь до мене.
Ви, велогонщики, довго будете крутити педалями?
Роман, ти, навіщо раків Карену привіз?
Ти, що забув, куди я тобі казав їх привезти?
Я тобі карту поселення по скайпу показував навіщо?
Не дивуйтеся усі, я ще Богом не став!
Просто Листоноша мені відеоспостереження подарувала.
Тепер я усе бачу і головне чую!
Особливо, коли Квіточка сидить на стежці і ляси точить з Мотрею і Юхимом Шифріним.
*****
Від почутої інформації у всіх на голові заворушилося волосся.
Вони не очікували такої підлості з боку Ваганича.
Це ж треба, він тепер усе бачить!
Жах та й годі!
Данилець з переляку хотів сховатися у діжці з раками.
Але, Карцев, закричав, що ці раки для Петросяна.
Каринка вийшла, від попередження Петросяна, зі свого вереску і побачила, під*їжджаючого Гальцева.
Генка виліз з візка і підбіг до Каринки.
-Генек! Ти приїхав мене рятувати?: прошепотіла вона.
Хлопці побачили Данельца і Моїсеєнко, ті сиділи на порозі магазину Карена.
Юрик Гальцев зміг тільки ковтнути слину від страху і сказати:
-Хлопці, де ви ночували?
Ті махнули рукою і закурили. Усі навколо закашлялись від сигаретного диму.
Це булата не-російська гидота з Голландії.
А, Петросян продовжував мовити по селектору:
-Хочу порадувати усіх, що до нас під*їжджає Лисапедный Батальйон з України на чолі з Наталею Фаліон і Ганькой.
Так, що сьогодні увечері буде грандіозний концерт з їх участю і вашим також.
Явка усіх обов*язкова.
Довідки від лікарів приймати не буду.
Кажу один раз!
Хочу нагадати тим, хто не знає, що сьогодні День шанування літніх людей.
Так, що мої літні і ще не літні жителі: тема концерту мною затверджена і зміні не підлягає.
До того ж сьогодні День нелегального пиття.
Тому моя митниця у моєму обличчі попереджає, щоб не захоплювалися, наслідки можуть бути не зворотніми.
Хочу порадувати Юхима Шифріна і Юхима Смоліна, що їх Днюха переноситься на завтра.
Не дивуйтеся!
Завтра у ранці до нас на своїй повітряній кулі прилетить Йосип Кобзон.
Він вирішив у нас свій День Ангела відзначити.
Ну, що застигли?
Швидко усі до мене?
*******
Шифрін від здивування і радощів, що буде святкувати з Йосипом, став обнімати та цілувати Мотрю і Квіточку.
Бабки пручатися не стали.
А, навіщо?
Коли ще поцілуєшся з Шифріним?
Що було на святі?
Мед пили, склянки били і усе повз рота.
Радистка Листоноша.
P.S.
Губернатор Ваганич:
Листоноша!
Ти там пиши акуратніше, а то я ображусь.
І ще дивись, а то Генка Ветров погрожував, як донецький вітер до тобе прилетіти і перевірити, що за такий таємничий Донський там у тебе.
Ми тебе усі кохаємо!
ПокИ!
Листоноша: Друзі, я теж вас усіх кохаю!
21.04.2016
продовження у http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921476
ID:
921378
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Гумористичний
ВИД ТВОРУ: Мініатюра
ТЕМАТИКА: Вірші поза рубриками
дата надходження: 05.08.2021 01:23:45
© дата внесення змiн: 06.08.2021 08:41:09
автор: Pismonosiza
Вкажіть причину вашої скарги
|
