О, моя мріє, поглянь в мої очі,
Дихай, благаю тебе, не вмирай...
Знаю, що тут, під дощем, серед ночі,
Хочеш сказати мені: прощавай...
Хочеш сказати, та знаю, не скажеш,
Зранена, змерзла - а досі жива,
Крила руками холодними в'яжеш,
Може, злетиш ще, мов біла сова.
Лишишся нею в блакиті безмовній,
Краще вже там, ніж метеликом в снах,
Краще вже там, ніж на лаві жертовній,
З часом, колись, перетворишся в прах.
Просто літай, моя мріє смугаста,
В'язані крильця від сліз не складай,
Хай у снігу буде шубка пухнаста,
Зранена, змерзла, але не вмирай...
***
