Вибирало літо пишні оксамити,
Міряло віночки у загравах зір,
Босе, коло річки, сіло ноги вмити,
Падало у трави у підніжжі гір.
Коси малювало, зачерпнувши вітру,
Би вгодити червню, що зомлів в саду,
Пісню солов’іну заплело в палітру,
У нектарах сонця несло всім меду.
Медовуху пило, втамувавши спрагу,
Стиглу, стиглу вишню вішало сушить,
Дихало думками, вклавши рівновагу,
Танцювало польку - в ній хотіло жить.
Лиш би не журитись - хай цвітуть отави,
Жменька конюшини, м’яти пишний жмут,
Сукню смарагдОву кинуло у трави,
Де вложився спати вітер-баламут.
-Ой не спи, вітрисько! Завтра будеш спати,
Нині назбиралось ситечко хмарок,
Відпусти на волю, хай ідуть до хати,
Он розлігся місяць - пастушок зірок.
Їх вдягало літо в пишні оксамити,
У віночки світлі, веселкові сни,
В надвечір‘і дивнім так хотілось жити -
У дзвінких октавах, в музиці струни...
#лесяутрисковоробець
Так гарно і майстерно написано Лесечко!!! А образи просто супер!!! Зачиталася і взяла напам*ять! Щастячка вам, теплого літечка, міцного здоров*ячка і Божої ласки!!!
Зачиталася і взяла напам*ять! 
Щастячка вам, теплого літечка, міцного здоров*ячка і Божої ласки!!! 
