Масивні хмари понад нами
Приховують небес блакить…
Вони чарують не вітрами,
Які їх пестять вечорами,
Відтворюючи світлу мить.
Їз форми творять екзотичне
Та живлять мрію про життя,
Життя яскраве, поетичне,
Коли ти думаєш про вічне,
Приховуючи почуття…
Ми віримо в небес стихію,
Бо там все вічне і святе,
Плекаючи свою надію
Про нездійсненну, світлу мрію,
Яка у серці ще цвіте.
Забудь, кохано, усі чвари.
Глибока ніч, ти мабуть спиш…
Хай ніжна, тепла літня хмара
Додасть до снів твоїх ті чари,
З якими мрії ти здійсниш…
