Я знаю є душа в зелених трав,
У квітці і малесенькій стеблинці.
І Той хто книгу Всесвіту писав
Зробив помітку на Земній сторінці.
Щоб кожен день прокинувшись від сну
Всі в рівній мірі тішились дарами,
Бо все земне багатство , всю красу
Хтось мудро так розподілив між нами.
Щоб вистачило всім земних дарів :
Лугам , і річці , звіру, і людині.
Як би ж Він зрів, як би ж Він тільки зрів
Від сотворіння світу і до нині,
Що найційніша із ЙОГО істот
Винищує безжалю інші душі
Все більше злоби, меньшає чеснот,
І губляться річки у мертвій суші.
А вирвані із Книги сторінки
Чумацький шлях збирає знов до купи,
Щоб в Всесвіті колись, в якісь Віки
Віддати сторінки в надійні руки ....
