Стриножити вітер – то марна є справа,
Бо вільному воля дорожча за все.
І це не якась там словесна забава –
З глибоких віків вона правду несе.
***
Коли стираються всі межі між добром і злом,
Людині цій і справді повезло,
Бо справа ця не є у дальтонізмі,
А в справжньому людському альтруїзмі,
Коли людина розуміє все, як треба,
А поступає, як велить їй Боже небо.
***
Що значить – не коритись долі?
Не означає зовсім це –
Нічого не робить свідомо,
Не плакатись в чиєсь плече.
А значить – бути саме там,
Куди вона пошле тебе,
І найважливіша мета –
Не втратити б себе.
***
Сміються й плачуть люди часто водночас –
Тоді так важко зрозуміти кожного із нас,
Бо поміж радістю й бідою – тільки крок,
Тоді летіти ти готовий до зірок,
Що посилають тобі лихо і рятують теж,
І важко, і несила визначити меж.
Такі вони – складні істоти – люди,
Тож так у них було і, мабуть, буде.
***
Хай правда феніксом злітає –
Вона для всіх завжди свята є.
Ганна Верес (Демиденко).