Пам'ятаєш каву із корицею,
Пам'ятаєш теплі ноти струнні?..
Завершив надійними обіймами,
Так, не завершаючи, з відлуннями...
Пам'ятаєш ти зірки у мареві..?
Чому марево..? Та не зважай, бо
Закохався, ніби знову впіймана...
Диво, звісно, бо сам не бажаю
...
Пам'ятаєш, ти плела віночками,
Я ж, так просто, плив собі поволі?
Задивилась карими ти очками,
Я ж ледь не занурювався долі:
Чарувала лісовою мавкою,
А відлунням плесо сповивала,
Ніби заручився я з русалкою,
Так до себе звала-зазивала
Поглядом дівочим, ледь соромлячись...
Очі - ніби зараз місяць грає...
Десь далеко у тумані поночі
Сич пісні вже шлюбнії співає,
Шовковисто ковдрою вже стеляться
Трав зелених пишне павутиння,
Ти, немов німа жива хуртелиця,
Оповила теплим сновидінням,
Погляд від сторонніх затуманила,
Граючись із пасмами волосся...
Ворожив, я вогнище запалював
(Чи від нас, пекельних, зайнялося?),
Діставав горнятко з філіжанками
Щоб тебе занурити у чари...
Чаклував, як, власне, завжди ранками,
Щоб відгородитися від Мари...
Так, спіймати присмак задоволення
Та твою жадаючи увагу...
Заплелись німі, вплітали й полум'я
В тимчасову Всесвіту зневагу,
Загортались знову у те марево,
Та тепер навмисне, відділялись.
Кава додавала сма'ку парою,
Пара ж милувалась-дивувалась...
Пам'ятаєш каву із корицею?
Нам тоді так смачно було...
Сумно...
Час давно стікає вже живицею...
Пам'ятаєш?..
Ночі ж іще лунні...
Пам'ятаєш каву із корицею?..
ID:
909798
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Любовна та інтимна лірика
дата надходження: 02.04.2021 01:17:58
© дата внесення змiн: 02.04.2021 01:17:58
автор: Володимир Науменко
Вкажіть причину вашої скарги
|
