Тихо й затишно в кімнаті,
Рудий котик в кріслі спить.
Десь сховалися пернаті,
Сніг тихенько мерехтить.
Всі ми ходим обережно,
Щоб кота не розбудить.
Поглядаємо люб"язно,
Треба сон його щадить.
Вітерець в вікно постукав,
Кличе йти пиріг ліпить.
Нашорошив котик вуха,
Ліг на спинку й знову спить.
Але вітер не змовкає,
Кличе знову гу-гу-гу.
Так він котика лякає,
Щоб розвіяти тугу.
У димар залізе спритно,
Хоч так душу відведе.
Бо йому чомусь самотньо,
Може, сон в кота вкраде..
Котик спить у теплій хаті,
Вкрився хвостиком пухким.
Звідки котику це знати,
Що вітрець в житті один...
Гарна колисаночка для діток! Та і для дорослих позитив дає! Тепло кожна душа відчуває, чи маленька, чи в віках...
Щастя Вам і насолоди від життя, дорога Надюшко!
Приємно читати таку цікаву, теплу лірику!
