Ти — не ти, коли хочеться їсти,
Попри віри, любові й надій...
Утвердило відстріл піаністів
Міністерство звичайних подій.
Сяяв мир, поки все було добре,
Хтось тікав, а хтось наздоганяв...
Від вужа до отруйної кобри
Сім пекельних кілець перетяв
Ти — не ти, це якийсь інший вимір,
Де робота брудна — бути ним...
Дзига вказує правильний вибір,
Куди вітер подме — там і дим.
Прочитавши уявні новини,
Розвиваєш гілляччя подій...
Це мистецтво упасти з драбини
На приречені голови мрій...
Ти — не ти, коли розпач і відчай,
Молиш Бога, якого не знав,
Не замислюючись, бо вже нічим...
Крити нічим — позиції здав
Чи повіриш, що був ти почутим,
Як не піде на користь твою...
Ти є — ти, час собою побути,
Вивертаючи душу свою.
