Осіння квітка
В світанкове перевесло
Осінь квітку заплела
І немов весна воскресла,
І коханням ожила
І розкрили очі гори,
Здивувалися на мить.
Бо почули: ніби море
Полониною шумить.
То не море - квіт осінній
Ще й туману сивина
Там веселка водограю,
В ній твоя й моя весна
Як торкнеться серце серця
В цю хвилину, що близька
У осіннім перевеслі
Загуде швидка ріка
Певно, древня то трембіта
Сповіщає звіддаля:
Буде пісня й весна жити
Там, де батьківська земля!
А. Бук-Стефко, музика , виконує - О. Соколов
