Якась сьогодні дивна була ніч:
Торкався хтось теплом душі щемливо,
Сльозини вітерцем сушив із віч -
Мій серпень повернувся в світ, щасливим.
Чумацький шлях запалював в зірках,
Вкладався на нічних п’янких вітрилах,
В нім місяць похилився... засмагав,
Гойдався на хмарках, немов на крилах.
В обіймах божевільного тепла
Просилась зливи... марила громами,
Очицями горіла десь ріка -
Здалося, бігла похапцем за нами.
Ховаючись в обіймах зрілих лоз,
Каміння цілувала в дні, засмаглім,
В нім падав серпень у косиці верболоз,
Обнявши небо синьо, синьо спрагле...
(С) Леся Утриско