Вийшов я у степ барвосвіт.
На червоний мак задививсь.
А червоний мак,
то кохання знак,
слід від нього в серці лишивсь.
Вийшов я у степ дивосвіт.
Гі́́ркий спомин димом повивсь.
То полин-трава,
дні сумні хова,
Тільки слід у серці лишивсь.
Вийшов я у степ життєсвіт.
Він увесь безсмертником вкривсь.
Квітка ця – непроста,
це – зі злом боротьба.
Слід від неї в серці лишивсь.