Степ

                                     

Вийшов  я  у  степ  барвосвіт.
На  червоний  мак  задививсь.
А  червоний  мак,  
                                                           то  кохання  знак,
слід  від  нього  в  серці  лишивсь.

Вийшов  я  у  степ  дивосвіт.
Гі́́ркий  спомин  димом  повивсь.
То  полин-трава,
                                                     дні  сумні  хова,
Тільки  слід  у  серці  лишивсь.

Вийшов  я  у  степ  життєсвіт.
Він  увесь  безсмертником    вкривсь.
Квітка  ця  –  непроста,
                                                   це  –  зі  злом  боротьба.
Слід  від  неї  в  серці  лишивсь.        

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907331
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.03.2021
автор: Володимир Бабієнко