Герберт Нойфельд / Herbert Neufeld
Хтось каже (ізнов):
Отступать нéкуда!..
Впереди: марфологическая посадница – Москва,
Позади: Ев*опа!
Вот, ждем, пока подскажет кто-нибудь:
«А что же все-таки по-середине?»
Украина? –
Она, она родимая!
Вот видите: Отступать нéкуда…
О, да!..
Нéкуда да и нéкогда нам отступать:
Позади: Марфа посадница – Москва,
Впереди: Ев*опа освобожденная…
Так и живем: локтем-к-локтю,
Бок-ó-бок…
Все украинцы, украинки, украинки, украинцы...
На своем краю –
Наш Край всегда посередине!
Так будьмо же один за всіх, як стій,
І всі за одного...
Отак постійно – та ж – як скеля непорушні!..
З-позаду: Марфа позадниця – Московщина!
З-попереду: зповільнене іго Євдупчізни!
Хто, мовляв, що наша хата з краю?
Украіінський дім – він повсякчас
І нині, й прісно – у самому диму середньовічча!
Сидимо ми, стоіімо, чи лежимо – у самім –
Пересіччі глибокім Запорізьким!
А втім: «Як скеля непорушні!»
15.05.2020
