І знову холод, тільки літній,
Дощі холодні, як тоді.
І барабанять в такт мінорний,
Безперестанку день при дні.
і крапля краплю здоганяє,
Струмком стікають по вікні.
В такий ось час тебе згадаю:
Чи був ти в мене, а чи ні?
І затягнули сірі хмари,
Плаксиве небо полотном.
Пливуть спокійно, як отари,
Думки мої ідуть на злом.
Вони тендітні, несміливі,
Приймають рішення не те.
Частенько навіть і брехливі,
Душа ж чомусь на це клює.
Дурить мене немає сенсу,
Колись спливе ця маячня.
І вже тобі не буде шансу,
Бо буду я уже не та.