Будь ласка вибачте, за те, що я любила!
Будь ласка вибачте, що вами жила,
що тихо плакала, коли на вас чекала,
за щастя, що в душі плекала...
За те, що ображалась без причини,
за намальовані майбутнього картини...
За сміх, за радість і за сили,
що їх у мене ви вложили.
Я прошу, вибачте будь ласка,
для мене все це було, наче казка.
Та в казці залишитись не зуміла...
Пробачте, що кохати вас не вміла.
Наталія Кухта-Жмовка 30.03.03 р