У душі спалахнуло повстання.
Я відчула жорстокість кохання.
Повстали клітини любові,
До запеклого бою готові.
Не витерпів мозок навали,
Образами стали похвали,
Які я тоді цінувала
І губи брехні цілувала.
Не витримав мозок облоги
І виконав їхні вимоги,
Звільнивши мене від страждання.
В’язницею було кохання,
Яку після того закрили,
Ув’язнених всіх відпустили,
Бо там лиш невинні сиділи,
Що вічно кохати хотіли.