Поема
1
Від Світло-Бога —
Відблиск є в мені!
Любов і радість! Радість!
Радість — від правди,
Радість в пізнанні!
Великої і світлої оази.
Радість охоплює всіх разом!
В світлі нема брехні,
Любов передається як тепло
в мені!
Хто без брехні?
То думали про Бога ви
чи ні?
Від сонця є і відблиск
у вікні!
І, дивлячись на сонце, —
не брехніть! —
І, дивлячись на Світло, —
не змигніть! —
Щоб світло більш відкрилось і мені...
Світло і в світі,
що в вікні,
Світло і вище, що в мені —
Христос Любов і Світло!!
Вічність в дні.
2
І ви у відблиску —
як я.
Ви в Богові:
ви в силі Духу,
не менше, що те чули вухом,
ви вчіться від діянь.
Не від людей.
І їх спонук.
І — перший цей прекрасний Духа звук...
Страсті терпіть...
родити слово...
слово з хреста
незнане, випадкове!
Христу повірте! Бо свічуся ж
я:
Закон духовний в Дусі
вічно й нині —
діянням Духа родження християнина!..
Давид, той каже:
чи я учився — у людини??
Господь — Бог добрий:
«Вкладу в їх розум,
Напишу на їх серцях».
Боже й здійснювалось! —
Сила Божа здійснюється ця!!
Отче, Духа Сина більше хай оця...
Сила Божа!
Сила Божа переможе!!
3
Як слава Божа
променем торкає!
Хвилини раю...
Сяйво, мить із раю.
І не радіє — хто блукає.
І хто в омані — той не має
любові й радості.
Та добре, як чекає
з дитинства раю,
що на мить буває!..
Та святість —
душі струни зачіпає...
блаженний, це є Дух,
Дух на природі грає!
4
Словом кожним,
Що виходить
З вуст Божих —
Стань майбутнім!
В Духовій суті!
Чи обдертись?
В чин, що над смертю?
Чи спитає один,
може — кожен:
«Хочеш збачить себе
В світлі вищому,
Божому?»
Слово — чи ти? — скаже: спасибі
тілу, —
можна обпертись...
За смерть любов кріпша?
Кріпша смерті!!
11.03.2016
