Сніжинки на дворі кружляють скрізь
Безперервно топчуть зжовклу траву
Кинджалом пронизуєш серце наскрізь
Не розумію, так чому ж я досі живу?
А морози все ближче і ближче до нас
Ми давно не встрічали, цвітущу, весну
У наших серцях, сурова, вічна зима
А як тає, то знову в болоті тону.
Не розкажеш, де правда свята?
Не розкажеш, хто тут правий?
Стікає по щоці безбарвна сльоза
А ти у відчаї і знову сумний
Заживемо дальше як і ти так і я
Забудемо про все на землі
І знову кружляє, одна, з висока
Сніжинка в твоєму вікні
