Щастя
Серце сповнене весною,
мов найтоншою струною
мило затремтить у грудях,
коли бачу радість в людях!
А душа моя терпляча
почуттями аж гаряча,
береже, як таємницю,
щастя водами в криниці!
Думи весело співають
і птахами з вуст злітають
в небо щирої шаноби,
як комусь я до вподоби!
Хоч душа співає з ними
зранку днинами ясними,
та відкриється тій втісі,
як сховає щастя в лісі!
Від смеркання до світання
паленіє від кохання
усе тіло попри втому,
що лиш тане в сні святому!
Хоч душа, немов від світла,
від кохання вже осліпла,
але щастя таємниця
сяє в небі як зірниця!
Віктор Цвіт 20.01.20
