Кохання буває різним (Моїм друзям про них для них)
Кохання буває різним:
Надто раннім і надто пізнім,
Чистим, вірним. В усі віки.
Й ні при чому тут вже роки.
Їм за сорок було обом,
Як помітив обох їх Бог,
Й мо’, за їхнє земне страждання
Їм послав неземне кохання.
Вона їхала на весілля,
Де чекало гучне застілля.
Не зів’яла й краса з лиця…
В нього ж доля була вдівця.
Світлофор поглядав ізбоку
На вдову молоду (два роки),
Чоловік його теж чекав –
Від самотності утікав.
Хоча в неї і в нього діти,
Але так повелося в світі:
Душі прагнуть завжди тепла.
Й тиха сповідь між них текла,
Що ця зустріч невипадкова,
Адже щастя знайшли підкову,
Підказали серця обох:
В нього – «тьох» і у неї – «тьох»
І вже разом вони зустріли
Ранок перший. Серця зігрілись.
Йдуть тепер вони і не вдвох –
Діти з ними, онуки й… Бог.
І любов, справжня і велика,
Що зуміла здолати лихо,
По стежині життя веде
І в очах їх вогнем цвіте.
Так, кохання буває різним –
Раннім, юним, іноді пізнім,
Та крилате воно завжди
Урятовує від біди.
Плинуть тихо обох їх роки –
То життя їх ріка широка.
Різна в кожного течія
І історія теж своя.
31.08.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
