Любий,
Я не припиню писати Тобі, допоки в мене не відсохнуть пальці й не відімре мозок. Чуєш? Не покину.
Жбурлятиму брудні чашки від кави у стіну, яка свердлить щоночі мене своїми бетонними очима, кричатиму у вухо самотності, щоб дала мені спокій, істерично бігатиму квартирою і лякатиму сусідів, аби думали, що божевільна…, але не зупинюсь писати.
Якби ж Ти міг відчути мою недостатність кальцію - Тебе. Зміг би хоч пальцем торкнутись мого тіла і побачити, як сильно я сумую за Тобою. Почути мої нічні схлипування і вранішню вдячність за новий день. Огорнути мене так, як огортає кожен день вітер і погляди чужих мені людей. Десь несподівано затиснути мене у провулку і жадібно висмоктувати карамель з моїх уст, роблячи їх багряними. Якби ж Ти тільки міг…
У мій простір часто навідується безнадія, але я відганяю її, кричу, аби вона йшла під три чорти й забула дорогу до мого життя. Але вона глуха і німа. Приходить і приходить. Так хочеться покинути все і залишити моє теперішнє життя в минулому. Йти і не думати про те, що буде завтра, що буде через 10 років. Просто поїхати в маленьке містечко, працювати в затишному кафе, зустрічати невідомих людей і також залишатись для них невідомою. Після роботи повертатись в однокімнатну маленьку квартирку, де на мене чекав би пес, фортепіано і недописані листи тобі. Приходити і не відчувати себе втраченою, хочу нарешті знайти себе і тішитись тому, що маю. Хай і не по багатому, хай і не у величезному замку, але в комфорті, в затишку, в гармонії…Але, на жаль, реальність зовсім інша і доводиться приймати у всіх її недосконалостях. Зокрема і сам факт, що Ти не зі мною.
***
Забула сказати, що … море хотіло побачити Тебе, і взагалі нас разом. Огортало хвилями мої ноги і дуже хотіло, аби то робив ти. Я заспокоїла море, сказавши, що Ти зайнятий, що поки не час, що потяг чомусь запізнюється.
А чи дійсно запізнюється? Чи, може, колій, які мали б вести до мене, поки не існує?
З любов’ю,
Твоя…
ID:
850777
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Поема
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 08.10.2019 00:33:12
© дата внесення змiн: 15.12.2020 23:53:27
автор: дівчина з третього поверху
Вкажіть причину вашої скарги
|
Сонечко, прорізала моє серце болем, розпачем, тою любов'ю, яка ллється з кожного слова. Все так відверто, прямо на лезі ножа. Не знаю, чи це Л.Г.,чи особиста історія... 
