Линуть тумани в фантазії лицях,
в червлену осінь, чи грози в зірницях.
Простоволосому, чи в капелюш,
на акварелі дзеркальних калюж?
Приспів: Осінь–
від очей твоїх так гарно.
Лісом –
світ в картинних переливах.
Клики –
лелечі в печалі ди́вах.
Час наш –
ти біжиш так невблаганно...
Осінь – дарунок барвистим привітом,
протяг сказання романсу про літо.
Мило приймаємо чудо дари,
радість і смуток – ці правила гри.
Приспів: Осінь–
від очей твоїх так гарно.
Лісом –
світ в картинних переливах.
Клики –
лелечі в печалі ди́вах.
Час наш –
ти біжиш так невблаганно...
Гості ми в казці на лику планетнім –
серця струна піє голосом Нені...
Цей вернісаж, мов би юності твіст,
мудрість життя – золотий падолист...
Приспів: Осінь–
від очей твоїх так гарно.
Лісом –
світ в картинних переливах.
Клики –
лелечі в печалі ди́вах.
Час наш –
ти біжиш так невблаганно...
19.09.2019р.