Іде жінка з школи,
Стан її зігнувся,
А сусід побачив,
Й радісно всміхнувся.
- Що несеш, сусідко,
У сумці ласеньке?
Окорок копчений
Чи балик смачненький?
- Ой, не питай, друже,
У сумці не їжа,
Робота на нічку -
Тематична свіжа.
- А потім переказ,
Тренувальні тести,
Чоловіку ж супчик
Й на добраніч жести.
- Так оце весь тиждень
Він супчик сьорбає?
І про м'ясні страви
Зовсім не питає?
- Він звик до дієти,
Я ж гуглю кімнати,
Щоб не було нудно,
Й не хотілось спати.
- Що то за кімнати
Ввечері шукаєш,
Невже у квартирі
Власної не маєш?
- То кімнати НУШу,
Наш час - у смартфоні,
Вже тепер вся школа
Висить в телефоні.
Вчителі і учні
По чатах блукають,
Правил спілкування
Вже давно не знають.
Нас життя у Вайбер
Понесло на хвилі,
Читаємо пости
У півсні безсилі.
- Ой,моя сусідко,
Ти - сучасна пані.
Певно й грошенята
Водяться в кармані?
- Дорогий сусіде,
Про те лиш розмови,
Обіцянок море,
Й з піаром промови.
Може ще насниться
В доларах зарплата,
А поки що радість
Брехню в гості свата.
Одна перевага
У нашому хобі,
Втягло нас довічно
Це вчительське лобі.
- Боже, тільки думать!
Ти вся у роботі,
А моя дружина
У вічній нудоті.
- Чоловік мій любий,
Чекає суботи,
Пише список тиждень
Про хатні роботи.
У неділю тільки
Їдемо на дачу,
Тут він бачить жінку,
Й дружину впридачу.
- Коли ж спочиваєш?
Газети читаєш?
Дітей зустрічаєш,
Гостей проводжаєш?
- Не питай, сусіде,
Довго сповідати,
Жду і в снах відпустку,
Щоб їх зустрічати.
- Боже, донька в мене
У педвуз зібралась,
Розкажу про все їй,
Щоб вчасно злякалась!
але не все так чорно на вчительській ниви ... все ж є і сонячні промені світла десь
