Колись Бог вирішив карати грішників та наказав частині своїх ангелів вигадувати і виконувати покарання. Ангели щодня розглядали справи про людські гріхи, зазирали до найтемніших куточків їх душ, вжахалися зі страшних діянь. Вони придумували нові і нові тортури для вбивць, зрадників, кривдників беззахисних створінь, тих, хто розв’язує війни і змушує своїх братів гинути з голоду.
З часом у ангелів склалося враження, що все людство – то зграя жорстоких монстрів. Вони запалали люттю супроти цих «божих дітей» та самого Творця, що міг дати життя таким злим істотам. Красиві ангели, що мали біли крила, тепер почорніли. Їх сяйво перетворилося на тьмяний вогонь, що пахнув сіркою. Вони прагнули ще більших мук для грішників та вигадували їх з химерною винахідливістю. Для них зникла межа між добром і злом, справедливістю та помстою. Так і перетворилися ці ангели на демонів, а їх обитель стала пеклом.
