Ми підемо удвох за грань,
Щоб не дістав нас в схові промінь.
Для нас кохання – це не гра,
Що перейде з роками в спомин.
Відчути дотик, щоб за мить,
Блаженство тілом тріпотіло.
Для цього тільки варто жить,
Цього душа завжди хотіла.
Ми двох – ти Єва, я Адам
І поміж нас лише кохання.
Тебе нікому не віддам,
Ти в мене перша і остання.
Ми з часом в спомин перейдем,
В житті не буде більше грані.
Для цього певно і живем,
Бо ми не перші й не останні.
