Від самого початку і до кінця
Міцно тримаючи цвяхи в руках
Ти дивишся в очі бога Отця
бачиш як в них прорізається страх
Ти женеш худобу обліплену стразами
Повз паркани в високій густій траві
І місто пронизане теплотрасами
Віддаляється в в'язкій нічній імлі
Ти оминаєш старі кургани
Розкидані по старому полю
І тихо кров покидає рани
Наче не хоче бути з тобою
Вони залишають все що мали
Всі кімнати, одяг і кавоварки
І навіть якби наплічники мали
Там були б лише компаси і цигарки'
І ти ведеш їх крізь русло ріки
І хоча це трішки жорстоко
Ти роздаси їм гострі голки
І по срібний монеті на кожне око
