Спини мене, коли надумаю піти.
Не відпускай, хоч як би не просилась.
З тобою ми - неначе різних два світи,
Та лиш в єднанні наша дійсна сила.
Спини мене. Не слухай жодних нарікань.
Бо то не я – говорить то образа.
З тобою буду до кінця я без вагань, -
І в рай, і в пекло – всюди лише разом.
Спини мене. Попри сварки і сльози
Поведи за руку в казку про любов.
І зникне навік з душі холодна осінь
І світлом наповниться серденько знов.
Не відпускай мене від себе ні на мить, -
Найбільше щастя бути твоїм світом.
Коли тремка печаль на вістрі забринить
Я прожену її кохання цвітом.
13.10.2018.
Руслана Ставнічук (с)
