Доторкнуся до тебе променем –
З тих солодких весняних споминів,
Світлим зайчиком – сонцем пристрасті
Поцілую твої вуста…
Посміхнуся до тебе квіткою –
Із блакиті небес леліткою,
Теплим леготом-вітром ніжності
Обійму смерековий стан.
Я заграю тобі сопілкою –
Калиновою диво-гілкою,
Заспіває для нас – із вічності –
Ті слова, що шептали ми
Ще тоді, коли розвеснилося…
А чи нам те лише наснилося?
І кохалися, і любилися
Під склепінням ясним весни.
Цій мелодії тихо ллятися
В серце – місячною сонатою:
Оживуть сподівання трепетні,
Й запалають твої вуста.
На крилі весняного леготу
Нам прилинули із лелеками
Ті чуття: дотик серця ніжності
І любові палка жага…
Доторкнуся до тебе променем…