Він шепотів на вушко я кохаю,
Серденько від кохання завмирає.
Вона собі закохано сиділа,
Душа її від щастя тріпотіла.
Коханням свою стежку протоптали,
На віки свої душі поєднали.
Серця від ран у щасті лікували,
Надію у душі подарували.
Розбиті душі склеєні в коханні,
Бувають у душевнім хвилюванні.
Але любов сильніша за розлуку,
В любові є магічною сполука.
Що є смачнішими за поцілунки,
Цінніше за любовні подарунки?!
Ті погляди палкішими бувають,
На подвиги закоханих штовхають.
Журбу, печаль кохані проганяють,
На дуже добрі вчинки спонукають.
Отак уже й приходить весілля,
А згодом Бог дарує немовля.
