Ранок. Звичне: тиск високий та одинокість.
Тяжко з ліжка вставати, але треба.
Не здам, не віддам себе хворобам на милість,
Адже я маю підтримку від Неба.
Склянка води. Теплої. Спеціальні вправи.
Фізичні. І лікування без ліків.
Рослинами. Вже тиск впав. Філіжанка кави.
День обіцяє не бути безликим.
Мовчать телефони – дітям вже не потрібний.
Прибрав у квартирі. Поїв. Малюю.
Аркушів три. Адже задум потрійний. –
Сублімація: біль із себе вичавлюю.
Фейсбук: звичні політичні страсті-мордасті.
Спілкування. Віртуальне – я трохи не сам.
Диверсанти/боти в Інфо різної масті.
Думки патріотів як потала владопсам.
Прогулянка млява по дворовому колу.
Згадки образів друзів, що вже пішли.
Нітрогліцерин, а не брехня валідолу.
Клубочаться у думках нові вірші.
Вже вечір. Контакт. Сенсорний аналіз подій.
Нові Знання. Загалу вони не потрібні.
Фантастика – серіал. Як новий лиходій,
Герой, привчає, що люди богоподібні.
Все. І треба вже спати. Трохи Мандри Думок.
Без фіксації. Просто за звичкою.
Лагідний сон. Навіть у снах відсутній амок.
З пророчою буває личиною.
03.03.2018
К.
